За слово сміливе і щире
Записаний у вороги,
Не зрікся своєї він віри -
Був кинутий в люті сніги.
Без волі, без права, без долі -
Кругом вартові і собаки,
Та, стиснувши зуби до болю,
Катам на потіху не плакав.
Лиш віра його зігрівала
В жорстокі бездушні морози,
Бо бачив він Кривду в загравах,
За нею оновлення грози.
Талан свій, весняного сходу,
На милість він не проміняв!
Талан зберігав для народу,
Що волю віками плекав.
Змиритись з катами не в силах,
Душа - пошматований біль,-
Як полум’я вирвалась з тіла,
Лиш зойкнуло в Краї -"В а с и л ь!"
09. 2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379900
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.11.2012
автор: Микола Серпень