Коли грудневі сутінки впливають в надвечір `є,
Приходить смуток у серця людей.
Запалюйте, мов вогники яскраві,
спомини, що в душі найважливій .
Травневого серпанку ніжний шопіт,
Конвалії духмяної квітки
Веселий гомін пташек на світанку
та милі і далекі голоси!
Ті голоси ,що серед ночі
ласкаво шепотіли «Я люблю».
Кохані милі та далекі,
в безмежності поринув назавжди,
приходять в пам` яті щасливі ,безтурботні,
ті спогади нам дуже дорогі!
Летить зимових діб пухке намисто,
Вже січень-дід запалює свічки,
холодним подихом різдвяного обійстя
к нам входить в дім, у душу та думки.
Приносить злагоду та спокій
в серця завмерлі по зимі.
Сум,безпорадність , дух біди ,
Що в наше серце стежку топчуть щодоби
Зтирає легким дотоком любові.
Холодний лютий пройде швидко,
день вже подовжав ,темнота мина,
Стрімка курява заметілі сходить,
А там вже сонце, повінь та весна.
27.02.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379938
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2012
автор: Rija