Осінь пробігла по серцю дощами,
Змивши всі згадки приємних подій.
Натхнення пливе лиш сумними віршами.
Смутком наповнені дні без надій.
Недобре віщують зірки, гороскопи
І люди снують у мокрих плащах.
Тікають немов боязкі антилопи,
Від смерті, що десь причаїлась в кущах.
Затемнені вікна мороком, болем
Без неба блакиті і сонця лиця.
Ноги біжать чорним, зораним полем,
Якому нема ні краю, ні кінця.
Думки депресивні сплелися букетом
Зірваних нервів і кривавих квіток.
Вирушаю в нікуди із повним білетом,
Щоб втекти від неправди і брехливих пліток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380017
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.11.2012
автор: Бойчук Ігор