А новий день почався так невтішно.
Щось грудень, що на носі всівся, шепотів.
Далека зірка миготіла ніжно
І споглядала грудня сніговий посів.
Він так старався – кучугури снігу
Намів з малесеньких сніжинок – як зумів?
І записав в старезну світу книгу –
Приймайте зиму. Не виказуйте свій гнів.
А день новий почавсь невтішно й хижо.
Пташиний спів заснув. Калина у садку
В холодне небо проштрикнула стрижень
Зомлілого гілля. Оце б собі таку
Незламну й незворушну силу волі –
Заснути, знаючи, що все одно тепло
Розбудить. Але серце вбите долі
Лежить, замерзле в лід. Холодне грудня тло…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2012
автор: Ліоліна