Я несміло вдивляюся в небо,
В чорні хмари та блискавку в них.
Вдалині опустилися вербно
Довгі пасма хмарин дощових.
І стою, як в далекім дитинстві,
З відчуттям перед ким-то вини,
Насторожує шерех у листі –
Передвісник близької грози.
Зачиняються ратуші двері.
Я на вежі стою сам один…
В страхітливому цьому безмежжі
Зупиняється відлік годин.
І в стихії, як голка у сіні,
Загубилась пихата душа.
Та слова одноразово вірні
Не пускають у лоно Христа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380084
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2012
автор: Г. Король