Запаливши вдома пам'яті вогонь
Ми лиш співчуваєм мільйонам доль
На одну єдину нічку
Запалив в вікні я свічку
В пам'ять геноциду нашої країни
Коли залишили людство без хлібини
Зараз важко уявити
Як голодували діти
Сльози багатьох сімей
І недосипаних ночей
Жити з почуттям страху
Ховати їжу на даху
І боятись що знайдуть
І безжально тебе вб'ють
І лише частину нашої скорботи
Можемо покласти до ваших могил
Ми були і будем завжди цього проти
Проти процвітання цих зловісних сил
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380100
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.11.2012
автор: Leaf