Палає пам"яті свіча

Полинь  травою  на  душі  гірчить  печаль,
Безжальним  катом  мучить  моє  серце  жаль,  -
Скорбить  нутро...  Палає  пам"яті  свіча.
Перед  очима  сльози  болю  в  їх  очах
І  крики  чуються  благальні  з  їхніх  вуст...
І  той  великий  зі  свічок  на  площі  хрест
Розповідає  ту  історію  сумну...
Їм  не  прокинутись  уже  зі  свого  сну:
Без  крихти  хліба  зупинився  їхній  час.
Палає  пам"яті  свіча.  Вогонь  -  не  згас.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380123
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.11.2012
автор: Бойчук Роман