Гей, там на сході, сонце підніміть!
На заході йому ми не дамо упасти,
Бо прагнули на протязі століть
Єдину Україну разом скласти!
Гарячий південь північ обнімав,
І жаром подиху того обдатий,
Козацький дух залогою ставав -
І нам пора свою країну мати!
Козацьку вдачу, що зійшла на сході,
На заході УПА перейняла.
Тяга до волі в нашому народі,
Червоними трояндами цвіла!
Гордитись є чим, є нам що любить!
Ні крихти слави на чужу поталу!
За стягів наших золото й блакить,
Віками кров відважно проливали!
Блакиттю неба стяг наш майорить,
Підкреслений в стерні розлитим сонцем.
Жили до нас, і далі будуть жить
Єдині зорі в кожному віконці.
Наш прапор навпіл ділять кольори,
Як символ неподільності країни.
Була завжди, з прадавньої пори*,
В народі мрія - бути за єдино!
Єдині доля, мова і сусіди,
Єдине прагнення до кращого життя…
Лиш тих обходять стороною біди,
Хто має єдність на шляху буття!
05.2012
*Велесова книга
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380129
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.11.2012
автор: Микола Серпень