Знаєш, шкода, що ми не можем бути разом,
Це важко пригадувати тебе раз за разом.
Ти пам’ятаєш як малювали янголів на снігу?
А тепер той янгол зігнув мене у дугу.
Тебе ж напевно це тільки втішить
Але ж ні тебе тепер нова дівчина твоя тішить
Пам’ятаєш ту ніч у готелі?
Й дитину у вікні на качелі?
Не кажи мені, що міг ти забути, не вірю!
Ти смутку мого не тривож, серце уже не довірю.
Ти знаєш, Доля ця дуже смішна,
Напевно подумала, що дибілів знайшла.
А я ж тебе лише повернути хотіла,
Пригадала як у руках твоїх я тремтіла...
Тепер вони іншу гріють,
А про ці почуття вже навіть не мріють...
Ти повернешся... Вже скоро... Я знаю...
Але ж тепер в очах інших я потопаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2012
автор: Марія Радіонова