Минають дні. Спливають в місяць,
Готують нас до нових злетів.
Поля, ліси і передмістя—
Чудо – майстерня для поетів.
А ще прекрасні дум пориви,
Що нам пророчать радість тиху:
Коли впіймаєш серця промінь,
То зрониш ніжне слово – диво.
Освітиш ним, мов смолоскипом,
Комусь безвихідь чи розпуку.
Бо слову справжнім добре видно,
Кому підняти силу духу.
Воно надію розворушить,
Покличе вдачу на підмогу.
І зазвучать мелодій звуки,
Зіллються у молитву Богу.
Подяка за земні турботи,
За хрест свій, що тобі під силу…
Життю радіти так не просто,
Коли дощі заморосили…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380192
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2012
автор: zazemlena