Бачу свої сни…

Так  і  є,  так  і  є!
Бачу  свої  сни!
Так  і  є,  так  і  є!
Бачу  твої  очі!

Я  блукаю  в  світі,  не  іду  туди,
Де  гуляє  вітер,  і  де  світлі  ночі.
Я  погруз  у  тьмі  і  в  страшному  сні,
І  у  болі  серце  загубилось  трохи.

Не  боюсь  вставати,  не  боюсь  кричати,
Може  хтось  почує  і  згадає,  може…

Ти  не  любиш,  не  чекає,  тільки…
Відчуваєш?  Так,  я  помираю!
Захлинувшись  у  самотності  навіки,
Я  вже  щастя  навіть  не  чекаю!

А  життя  пройде  дуже-дуже  скоро,
Час  завжди  летить  і  не  почекає,
А  коли  ж  любить,  і  кого  любить?
Я  уже  не  знаю…  я  й  себе  не  знаю.    

Ти  не  любиш,  не  чекає,  тільки…
Відчуваєш?  Так,  я  помираю!
Захлинувшись  у  самотності  навіки,
Я  вже  щастя  навіть  не  чекаю!

Ти  не  любиш!  Не  чекаєш!
А  я  бачу  свої  сни!
Все  так  пусто!  Все  так  страшно!
Тільки  очі  ті  твої!  

Ти  не  любиш...  Не  чекаєш...
                                                                                                                                                         P.S.Це    для    тебя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380217
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 25.11.2012
автор: Невідомська Вікторія