Загубились стежки дрібним маревом,
Ти мене більше в них не шукай.
Я в майбутньому, десь поза хмарами,
Зачекай мене там, зачекай…
По маленьких спустошених вулицях,
Не блукай – розгубились сліди.
Я в майбутньому – серцем почується…
Ти мене лише трішки зажди.
На дорогах закиданих каменем -
Болю й заздрощів, ти не зважай, -
Ми з минулого вічність дістанемо…
Зачекай мене лиш, зачекай…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380290
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2012
автор: Людмила Мартиненко