Душа блукає неприкаяна між стін:
Блукає привидом страшним. Мабуть так треба?
За нею шлейфом павутиння, мов фатін -
Тяжких гріхів, не відпускаючих до неба.
А на додачу на ногах кайданів дзвін:
Гріхом з гріхів тяжіють - силою закляття.
...Нема страшнішого на Світі за проклін;
Є найстрашнішим тільки мамине прокляття.
Велика сила для дітей в її словах:
Завжди цілюща є промовиста молитва,
Дзвенить проклін же у кайданних ланцюгах,
В яких душа, що без гріха - не вільна жертва.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380339
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2012
автор: Бойчук Роман