Прокляття матері

Душа  блукає  неприкаяна  між  стін:
Блукає  привидом  страшним.  Мабуть  так  треба?
За  нею  шлейфом  павутиння,  мов  фатін  -
Тяжких  гріхів,  не  відпускаючих  до  неба.
А  на  додачу  на  ногах  кайданів  дзвін:
Гріхом  з  гріхів  тяжіють  -  силою  закляття.
...Нема  страшнішого  на  Світі  за  проклін;
Є  найстрашнішим  тільки  мамине  прокляття.
Велика  сила  для  дітей  в  її  словах:
Завжди  цілюща  є  промовиста  молитва,
Дзвенить  проклін  же  у  кайданних  ланцюгах,
В  яких  душа,  що  без  гріха  -  не  вільна  жертва.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380339
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2012
автор: Бойчук Роман