В долині стелиться туман,
Тримає вітер на мотузці.
Ілюзій світ-фантом, оман
Блукає в вільховій галузці.
Як сон - наповнить береги,
Немов сріблястогриві коні.
Крізь очерети – ланцюги
Вони також, з усім в полоні.
Лиш він все бачить вдалині:
Легке, скупе проміння сонця.
В посохлих квітах-полині
Кружляє ранок в його лонцях.
вересень, 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380395
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2012
автор: Андрій Гагін