Розп'ятий хрест на грудях вже припікся
Подерті руки, зчесене чоло
Життя бридке та він іще не зрікся
Своєї віри - вірити в когО?
У Бога? Що не знає почуття жалЮ
Що шле земним лише страждання
Вже звик. І душу не продав свою
Іде вперед - без кривди і зітхання
Не він обрав собі цей шлях тернистий
Так вже було написано йому
Він знає: бачить все Всевишній
Бог краще знає: як і що кому
Розп'ятий хрест на грудях вже припікся
Подерті руки, зчесене чоло
Йому лиш двадцять, але він не зрікся
Своєї віри - вірити в когО?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380409
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.11.2012
автор: Андрій Марний