Усі ці фарби міста проти ночі
Полинуть з вікон, ліхтарів, вітрин...
Нас пише незрівнянний дикий почерк
Міських вечірніх пікових годин.
А шлях злітає музикою світла
У вирі невгамовних наших мрій.
В коханні линемо із вітром,
Дві долі з’єднані в одній.
Злітаємо, затамувавши подих,
Ми невловиме щось, ми неземне.
І негаразди хай турбують потім,
А зараз пристрасть запала вогнем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2012
автор: Noctivagus