Це кожен ще змалечку знає - дитина й доросла людина:
Найбільших два скарби, що маєм – здоров’я і дружна родина.
Чи свято якесь, чи весілля, де радість ділитись повинна –
До столу (та ще й на похмілля) спочатку скликають родину.
І, де б ти не був-хоч за морем, а прийде недобра година –
Тебе не залишить у горі, плече підставляє родина.
А що ж то за диво – родина? Це – мамині ночі безсонні,
Це – ручка малесенька сина у татовій сильній долоні,
Невтомні бабусині руки і посмішка діда ласкава.
Родина – це діти й онуки. І казка, смішна та цікава.
Родина – глибоке коріння, родина – то віти до неба.
Вона з поколінь в покоління навчає, як жити нам треба.
В житті воно всяке буває, та згодиться кожна людина:
Найкраще багатство, що маєм – здоров’я і дружна родина.
2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380425
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.11.2012
автор: Olga Kalina