Цей світ вже давно судомить
Немов від смертельних ран,
Душі споконвічна втома
Веде люд в туман оман.
Жалі полинові пити -
Єдина з людських розваг,
За вчинки нема одвіту,
Не правда - олжа в словах.
Цей світ вже давно зависнув
Над прірвою ери Зла,
Одні йдуть туди навмисно,
Готують життя на злам,
А інші бредуть сліпцями,
Згубивши життєву ціль -
Люд котиться стрімко в яму,
Згасає свіча в руці..
Сліпі і кати, і жертви,
Сліпий у Феміди лик,
Життя стало гірше смерті,
"Бал править" юрба калік.
Глухі до волань німого,
На душах - печать рабів,
Утратили милість Бога,
Час Ікс вже давно пробив.
Почався зворотній відлік,
Урвався терпець вгорі...
Нещасний, нужденний світе,
Крізь морок прорвись до світла,
Від скверни зцілись, прозрій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380467
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.11.2012
автор: валькірія