присвята батьку
Коли в останнє захворію,опинюся в пустій палаті.
Повидираю з себе трубки,голки,просочені глюкозою пов'язки,
летітимуть з кишень ключі і будуть бряски.
Тікатиму по коридору в одній сорочці,старому лататті,
а мимо мене йтимуть старі,каліки,немічні,пузаті
дядьки в сорочках,яких робота
змушує таких , як я ловити.
Але вони невдахи,по п'ятницях не варто так багато пити.
Я вибіжу на вулицю і буду дихати морозним снігом,
потім впаду в небо і воно стане моїм лігвом.
Раптом побачу тебе і спитаю:
«Не вже ти чекав як не як?»
І я почую твоє стишене і невагоме:«Так.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380468
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2012
автор: Мері Benovski