пропадає вона…

На  гнилі  думки  навели  старі  стежки
Які  пройшов  недавно,  які  вже  заросли  
Які  вросли  колись  мені  у  душу
Тепер  нема  нічого  ,  виривати  на  живо  мушу
І  ніяк  інакше  ,  і  нічо  не  зміниш
Назад  тепер  ти  нічого  не  зліпиш
Затвердла  глина,  все  далі  гнило
Життя  "прекрасне"  як  би  його  не  лило  
Зате  я  знаю  як  не  крути  
Знаю  точно  куда  піти.....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2012
автор: Малий Повідач