(де) монолог

любий  берімось  за  руки  ходімо  у  люди
тисячу  літ  ми  уже  не  виходили  з  дому
ми  молодіємо  з  віком  не  бійся  мій  любий
наші  роки  я  сховала  у  скриню  бездонну

любий  ходімо  хутчіше  згодиться  і  поспіх  
нас  у  цій  плоті  новій  не  впізнати  нікому
я  чепурилася  кілька  сторіч  уже  поспіль
я  підібрала  тіла  нам  неначе  з  ікони

любий  поглянь-но  здається  це  дійство  кінцеве
хтось  підкорив  колективне  людське  безсвідоме
любий  ми  вийшли  здається  ми  вийшли  із  себе
краще  берімось  у  руки  ходімо  додому

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380680
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2012
автор: ОльгамацО