Холодний вітер сіє
попіл спалених віршів
Сльози дощу впадуть з
порісканих дахів
Нарешті стало ясно хто,
кому і з ким
Сьогодні вранці не
забудь і ти зайти за
ним
Години, місяці і дні,що
сповнені чеканням
Лише помада з
черствих вуст твого
кохання.
Зітреш-любов мінлива,
як висока мода,
Засуджувати-гріх;
знайти нове- людська
природа...
Осінній вечір в самоті,
хоча мав варіанти
І марно в'януть без
тепла ці чарівні
троянди
Він все чекав свою
зрадливу долю
Але вона,ти знаєш,що
не буде вже з тобою
Ти один.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380737
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2012
автор: Чернець