Грає вітер тужливо мінором,
В гілках клена струною звучить.
Гайвороння підспівує хором,
З лісу сірого сойка кричить.
У свитину прощального клину,
Заховалась осіння блакить.
Серед гаю червона калина,
Наче дівка убранням горить.
На узліссі смарагдом умилась,
Пацьорки из небес одягла.
У душі моїй лід запалила,
Розтопила серденько до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380760
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.11.2012
автор: Дід Миколай