Вікно. Холодний пил шляхів безсніжних
спадає сірістю на скло.
І небосхил завив ще голосніше,
неначе звірістю кубло.
Прийшла зима. Морозно ранком дише,
лише без снігу за вікном.
Підрамок новизною свіжо блище,
сіріє грунтом полотно.
Тож я візьму білило мастихіном,
пастозно накидаю тло.
Ескізно намалюю, з білим снігом,
морозну, сніжну зиму-клон...
Протер я скло, оковане багетом.
і рамку срібного витка.
Тепер в неволі, разом із поетом,
зимова бранка сірого вікна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380775
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.11.2012
автор: Олександр Деркач