Ну, а МИ не могли у житті цьому так й не зустрітись,
так зійшлися планети, наворожив так захід і схід.
І серця не могли в одну мить не запалахкотіти,
так нам вигадав Бог, так зійшовсь в одну крапку весь світ.
Тільки Бог нам не дав находитись доволі за руку,
нашептати на вушко міліони закоханих слів...
Онде, листя шумить на не нами походженім бруку.
Тільки Бог нам не дав... Видно, зовсім не так він хотів.
Я б хотів на весь світ прокричати: "Люблю тебе". Знаєш,
щоб здригнулись комети, щоб спинився на мить океан.
Через тисячі літ хтось промовить: "А ти пам*ятаєш
як любили вони? Так хотілось б любити і нам"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380910
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2012
автор: Мак Леланд