Не нарікаймо на князів
І не шукаймо оправдання.
Нас в рабство тягне власний гріх
Та безпідставні марні сподівання.
Не зможете служити двом панам,
Стихійний вибір не поможе.
Правдиве поклоніння Богу лиш тоді,
Як в дусі й правді поклонятись зможеш.
Політика, відколи людства світ,
Ніяк не приносила миру.
Облиш її, до зброї не тягнись,
Бо війни Бог осуджує зрадливі.
Коли до Бога хочеш йти,
Не забувай звідкіль приходиш –
Розгнузданість, пожадливість, вино,
Та ідоли, що з ними дружиш.
Оскільки з ними далі не біжиш
В багно розпусти і розгулу,
Здивовані, зніяковілі вкрай
Тебе зневажать і осудять.
Готовим до насмішок і брехні.
Хай вибір твій не буде легковажним.
Закони Бога всім лиш на добро…
І віддані вспадкують Боже царство.
Апостол Бога попередив всіх –
Неправедні не увійдуть до нього:
Ні блудники, ні перелюбники, ні «голубі»,
Злодії, здирники, п’яниці, лихослови.
І ті, що ідолів шанують, мов богів –
До каменя і образів говорять.
Хай не обманюють себе,
Все разом це не служить Богу.
Бо Бог є Дух невидимої сфери…
І хто з людей міг бачити Його?
Лиш Син нам розповів про Батька,
Щоб віра була певна, не марна!
І вірі завдяки, свідомість нам говорить,
Що словом Бога впорядковані світи.
Так впорядковані системи,
Що видиме з невидимого виникло колись.
Сьогодні вчені тратять мільярди,
Знайшли «бозони» -- правду довели….
Згадай Ісуса, хто Йому повірив,
Хто в світі цьому в світлі хоче йти…….
Євреїв 11:1-3 « Віра — це обґрунтоване сподівання того, на що надіються, чіткий вияв речей реальних, хоча й невидимих. Саме завдяки їй люди в давні часи отримали про себе свідчення. Завдяки вірі ми усвідомлюємо, що системи упорядковані словом Бога, так що видиме виникло з невидимого.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380977
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2012
автор: А.Б.В.Гість