* * *
Запалення душі.
Кругом лиха безвихідь.
Великі і безликі –
однакові усі.
Однаково мені
болить. Чимдуж хворію.
Невже отак зотлію?
Анафема чи ні?
Відступник-єретик
пре канонічні догми
від батьківського дому
у лабіринт мети?
Панельна цитадель –
нещадна пастка долі –
душі немає волі.
Усе двигтить, гуде.
Усім не догодиш.
Вже й не в ладу з собою.
Не покидати ж бою?
Мій відчаю, облиш,
покинь мене.
Ще йду.
І не цураюсь віри.
У триєдиній мірі
лікує душу дух.
Іду.
Як провинюсь,
прийму в науку муку.
Свою останню букву
скажу, коли спинюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381000
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА