Коли ти поруч, дуже близько,
То в мене свято на душі,
А небо, наче б то, так низько,
Ще трохи, й зірка у руці.
Вона найкраща і так світить,
Лишилось рученьки піднять,
Небесний сторож не помітить,
Коли почну її знімать.
Світити буде вона вічно,
І в горі, й радості, завжди,
Зі щастям ми категорично,
До мрій дістанемось, й мети!
Коли ти дихаєш, й смієшся,
То тілу хочеться злетіть,
А серденько, так сильно б»ється,
Все ж, заважати, тут не слід.
Не заважатиму любити,
Не заважатиму боліть,
А сум твій, разом будем пити,
На двох поділим різний світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381185
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2012
автор: Дядя Вова