Осінній сніг
на землю ліг.
Багаття згасло, стихли звуки.
Над білим полем – чорні круки…
Немов за гріх
на землю ліг
осінній сніг.
Осінній сніг –
новий мотив.
Та біла заздрість швидко тане.
Невже ж ми бачимось востаннє?
Невже згасив
старий мотив
осінній сніг?
Осінній сніг –
неначе сміх,
неначе витівка юнацька.
Кохання не мина зненацька.
Лиш білий гріх,
лиш білий сміх –
осінній сніг.
Приспів:
Заметіль. Заметіль.
Розгулялась невпопад.
Але душу зігріва листопад.
Притуляється до ніг,
розтає осінній сніг.
Розгулялась заметіль невпопад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381266
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА