Втома – це пил на полицях, бо сил вистачає лише на вечерю і сон.
Це: «Знов ти сумна…» - а у відповідь тихе зітхання.
Спланований день за лекалами – дивний фасон.
І жити звикаєш супроти свого небажання.
Втома – це ніби все добре, але так не хочеться вже
Ні галасу, свята… Хай тільки-бо не зачіпають!
Було би натхнення, про це написала б в ЖЖ
У повній надії, що, може, мене прочитають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381490
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2012
автор: Олена Ольшанська