День 1.
Згубив три роки. Надрізав горло. Втім, затиснув.
Звали її Марія. Звичайнісінька дівчинка, з очима під нерозфарбованими в колір розпусти повіками, синій светр, джинси, окуляри. Якби побачив в універі, подумав би, що ботанка.
19:15. Поблизу універмагу - бомжі, продавці, бізнесмени. Кожен хто куди. Старість всіх зрівняє.
Смуток наближався до апогею. День - до горизонту.
Невже не судилось ?
День 2.
Кімната. Все нею пропахло. Навіть стіни з боку внутрішньої ділянки спокою. Вибратись ?
Блокнот, ручка, штани, мов на весілля. Здається все. Вітер не вщух. Безнадія теж.
Так хотілося щось зробити. Прийняв себе.
День 3.
Пальто з відблиском свіжовипеченого сонця ще пахло. Було тепло.
День 4.
Нарешті зрозумів. Нічого не має значення.
-----------
День 0.
Вона померла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381513
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2012
автор: Warik666