В обіймах примарних ночей

Закутана  ніжність  в  зимових  тонах
і  присмак  в  ній  чаю  з  лимоном,
і  ще  не  зігріта  у  стиглих  руках
крихка  й  непомітна  в  долонях.

Розкидана  осінню  вщент  без  турбот,
Жагучою  й  рясно  живою,
А  ти  все  шукаєш  осінніх  чеснот
До  яких  би  торкнутись  рукою...

В  обіймах  надії  примарних  ночей,
вогонь  обпікає  судини
я  поруч,  я  тут,  я  обабіч  дверей,
бачиш?  До  щастя  мого  лиш  хвилина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381516
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2012
автор: kore