дякую, за те, що очі ти мені відкрила
не бачив я нічого,чи може просто не хотів
засліплений тобою, був щасливим, щастям жив
і доки ти була зі мною, все вище й вище я летів
та от коли розплющив очі, і став боятись висоти
я падав в вільному польті,коли пішла від мене ти
і от земля вже близько була, її я тілом відчував
коли вплелось те тіло в землю,лиш ворон жалісно кричав
проходив час усе мінялось, ландшафти, гори,і стежки
я дякую за те що так тоді все сталось
за землю на якій лежав, від болю тіло поламалось
з людини ангелом я став
от зараз поряд,я з тобою
і не біда що ти мене не бачиш
я знаю точно захищу
я знаю більше не заплачеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381633
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2012
автор: nikol.