Не співпрацюю з зеленим змієм,
Бо не шукає мені він рим.
Вони не линуть до мене рієм
Коли вдихаю табачний дим.
І мозок спиртом не заливаю,
Ціную розум понад усе.
Без алкоголю я виживаю,
Він не врятує і не спасе.
Він лиш вбиває, лише руйнує.
Пастки на душі п’яні снує.
Коли довкола грізно панує
Все зразу в’яне, зразу гниє.
Всі антиблага я відкидаю –
Це справа крайня, для слабаків.
А сила в думці, я так гадаю,
І в м’язах дужих чоловіків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381905
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2012
автор: Бойчук Ігор