Я дивилась, як ти ішов,
Не сказавши нічого місту.
Чи то манія, чи любов
Знов надала цій казці змісту.
Я дивлюся, як ти ідеш,
Відчуваю гостріше: осінь
Не пішла і не має меж,
Вона не відпустила досі.
Я дивитимусь. Ти підеш.
Наша гра триватиме вічно.
Кілометри, дороги. Все ж
Я з тобою. І це хронічно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381980
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2012
автор: Fairytale