Приборкані бажання часом,
нестримній тузі стиснули горло.
Вже мерехтять новорічні стрази
і перший сніг, мов нова доля.
Надії жалібно минулі
прощальним солом віють мирно
і міф про "ми", давно забули,
не мліє серце, як на диво...
Комфортна несподівано негода...
Торкнулась, срібла на гіллях,
в тандемі дощ й сніжинки хороводом,
і ми самотні, по світах..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382138
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.12.2012
автор: owl silence