Пісняр

Він  ямбами      навиліт  перешитий,  
Слова  у  душу  скалками    вп’ялись.
Без    пісні    не  уміє    дня  прожити,
Як  без  проміння  сонячного  -  вись.
А  як    неспокій  хмарою  заслонить
Його  натхнення      хоч    на  мить  одну,
Любов’ю    він      оновлює    гармонію
Іскри́  Господньої  і  талану.
У  боротьбі  між  римою  й    собою,
Синців  не  боячись  і  рваних    ран,
Ніколи  не  відмовиться  від  бою
Боян,  який  забрів  у  нотний  стан.

03.12.12

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382187
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.12.2012
автор: Рідний