Хто має бути – той не є.
Він з переляку не родився,
Прокляв призначення своє
І у безодні розчинився.
Хто був колись, той руйнував
Святині, волю і державу.
А хтось життя за них поклав,
Здобув могильний хрест і славу.
Хто має бути, той відчув,
Але не тут, ні в цьому світі,
Бо в цьому світі голод був,
А там лиш не врожайне літо.
Хто має бути, той пішов
Під захист ряси та кадила
І власне звільнення знайшов,
Коли навколо смерть косила.
Хто має бути, той не став
Героєм Неньки України,
Він не боровся, просто спав,
Тому його народ і згинув.
Хто мав би бути, той підняв
Людей на вільні барикади,
Але( вже вибачте) наклав
На цих людей, як став до влади.
Хто має бути, той вже є,
Але для чого є не знає.
Чи доживає, чи жиє?
В чужій або у власній стаї.
Хто може бути, той буде,
Народиться у славнім краї,
І вільним козаком зросте,
Але, чи тих хто був згадає?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382200
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.12.2012
автор: Goran