Ти пам`ятаєш?
Ти ж звісно не згада,
Як падали разом під реверанси,
Поряд із каплями дощу на па.
Шкода...
Як вилетівши з мрії крізь зіниці
По віями розбиті на шмаття,
Летіли безтурботні в небуття,
Високі думи - однаково ниці.
Ми майже долетіли до кінця...
Залиті страхом вічності по вінці,
Шрамованим нам різало серця.
Невже біда?! -
Бідую наодинці,
А ми з тобою полум`ям пала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382246
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2012
автор: lasui ranok