Ой, матусе – матінко,
Біда мені, біда
Немає мого милого,
А серденько стражда.
А, серденько, а серденько,
Немов мале дитя
Все вірить, сподівається
Любові вороття.
Край вогнища погаслого
Заплакала душа:
«Минулося, забулося
І більше не втіша».
А серденько, а серденько:
В самотності пита:
«Чи віриться, чи мріється,
Чи вернуться літа?»
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382250
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2012
автор: пописуха