За вікном щось творилось незвідане:
З неба сипав і сипав сніг.
Танцювала, раділа віхола.
До танку закликала усіх.
Не сніжинки, а дивні істоти
Цілували, торкались руки....
І до ніг опускались в скорботі..
Як хотілось за ними іти...
В заметіль - всі забуті печалі -
Відчуваєш жагу неземну,
Де лиш небо одвічні стрижалі
Закидає на землю сумну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382352
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: zazemlena