Двадцятого грудня готуємось ревно –
Сухарики, свічі, а ще – сірники.
Щоб завтра не плакати гірко даремно,
Як темрява дасться усім навзнаки.
А зранку ллємо оковиту у себе,
Бо те двадцять перше – страшнюще число.
Щоб нас не лякало погаслеє небо,
І чудо реальності нас не пекло.
На третій день вже з огірочків затято
Розсольчик попити. Дурна голова…
Ще й треба відмітити новеньке свято –
Кінець кінця світу. Усе – трин-трава.
А потім – ялинки, концерти і знову
Кожнісінький день – біготня. Новий рік
Почав ялинкову, яскраву, соснову
Традицію, вже до якої ти звик.
І так аж до січня гуляємо знову.
Здоров”ю разом із грошима – капець!
Бо третього (це вже по стилю старому)
Ми новий справлятимем світу кінець…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382357
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 04.12.2012
автор: Ліоліна