Скільки тій людині в житті треба?
...Бути ситим, вдягненим, в теплі;
Мріяти, свій погляд звівши в небо;
Вміти оминати ті ж грабл́і...
Але ж ні!.. Розчинять ту людину,
Мов піщинку марганцю в воді:
В кут глухий штовхають все у спину
Експерементатори вожді.
Слабкість наша - наша же терплячість.
Та збагнути кожному з нас слід:
Нам Господь дав зір, а значить - зрячість!
Озираймось, іноді,... в свій слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382382
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: Бойчук Роман