Загадку милу у тобі
Мені вовік не розгадати.
Ловлю в закушеній губі,
В очах, що сяють, як блавати.
І в усміху, що знов зове,
І у брові, що стала луком...
У ній - і небо грозове,
І запашні веселі луки.
Непередбачувана? Так!
Розкішна, ніжна і ... примхлива
З твоєї вроди вироста
Щасливо.
4.ХІІ.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2012
автор: Вячеслав Романовський