Ми ховаємось за спинами, за довгими віями,
руйнуємо всесвіт, який належить не нам,
живемо з примарами, з чужими надіями,
віддаємо мрії холодним не нашим вітрам.
Не шукаємо неба, забули ангелів з крилами,
не будуємо колій, сполучень людської душі,
не маємо висот - вдовольняємось схилами,
не бачимо світу в іронії кривавих дощів.
Ми стираємо хвилями намальовані лінії,
гасимо світло, у відчаї палимо стіни,
плачемо зливами, далеко не зоряним інеєм,
ховаємо очі, залишаючи холодні руїни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382492
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: kore