Віхола-хурделиця
Білим полем стелиться,
Шарудить загатою,
Під старою хатою.
Віхола-метелиця,
У дворі поселиться,
Помережить шибками
Крижаними нитками,
Сніговими далями,
По-під дах коралями,
До самого комина
Хату замело.
Морозець під стріхою,
Дітворі потіхою.
Заметіль химерами
Напряде на дереві,
Зачарує ніченька
Тіні голубі.
Новиною сніжною,
Срібно-біло-ніжною…
Добігає рік старий
До свого кінця.
Віхола-хурделиця
Білим сріблом стелиться…
Від людей завісою,
По землі гульвісою.
Замітає віником
Молода зима!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382512
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: без псевдоніму