Час йде в перед його не повернути,
Тавро у серці ми не стрем повік.
У кожного є те, що не забути
Не наче муки ти собі прирік.
Всі виходи і входи у свій дім,
Щільно закрий, наповни темнотою,
Забудься помовчи і стань німим,
Давно ти ждав в житті цього покою
А з зовні дім яскравий і величний,
Неначе в нім панує позитив,
Створи ілюзію, обман оптичний,
Щоб як маяк усім навкруг світив.
Я той хто є - лиш там де я один
А в іншому фальшивка я…
Простий актор на декілька годин
Пік айсберга, лише верхівка…а далі просто лід, у серці лід…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382566
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.12.2012
автор: Alex Fur