Твої літа на осінь повернули,
А я лише зробила крок у літо...
І несміливий полуничний вітер
Шепоче тихо те,що не збагнула.
Мої вуста солодким пахнуть медом,
Тобі ж подобається як полин гірчить...
А час кудись,мов божевільний,мчить ,
Все віддаляючи мене від тебе.
В моїх очах- налиті сонцем вишні,
А серце твоє паморозь покрила...
І ти забрав у мрії сині крила
Потроху стаючи моїм колишнім...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382581
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2012
автор: Любов Ігнатова