Листя цілує напружені руки Землі.
Натруджені руки, що роблять усю роботу:
Зростять пшеницю, огранять зерно на стеблі...
А ця мить — лиш на мить. І ні секунди на потім!
Листя шепоче: «Спинись — перевести б дух!» —
І палає, горить... Просить спокою — та дарма.
Над обрієм пролітає Фенікс — щоденно — вогненний птах...
Дим у повітрі ще трошечки пахне літом...
А завтра уже зима.
05.12.12 09.35
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382585
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.12.2012
автор: Аліна Шевчук