Це все зима і перевтома,
І мізки всі залишені удома,
І капішон натягнутий по очі,
Думки, що шастають по ночі.
Шалений рок по моїх венах,
Ті біоритми зловлені в антенах,
Гарячий несолодкий чай у ліжко,
Мій паралельний світ у книжках.
Листи, що не відправлені нікому,
А я з дитинства боюсь грому,
А ще байдужості від рідних,
Таких незрозумілих й своєрідних.
І кава вранці вже як ритуал,
Ці погляди суворі як метал,
Цей сніг, що день-у-день іде,
Куди мене мій космос приведе?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382619
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2012
автор: Катерина Пташка